Важливість здорового способу життя — не новина. Ми всі знаємо про важливість турботи про себе. Але для багатьох людей стало важче вести здоровий спосіб життя в ці складні часи. У міру того, як змінювався розпорядок дня, змінювалось і багато наших здорових звичок.
  З початку пандемії коронавірусу наші повсякденні звички насправді перестали бути звичними. Ми змінили свої робочі графіки, розклад покупок і навіть режими тренування. Чим довше триває пандемія, тим важче залишатися зосередженими на житті, до якого ми звикли.
  Турбота про себе є як ніколи важливою. Щоб переконатися, що ми добре дбаємо про себе, потрібно дотримуватися самодисципліни. Це включає фізичні вправи, сон та харчування, а також зменшення рівня стресу та пошук шляхів збереження нашого соціального життя.
  Фізичні вправи та рух — необхідна частина турботи про себе. Це може бути прогулянка по кварталу, піші прогулянки або повернення до тренажерного залу — бо наші тіла призначені для руху. Коли серце б’ється швидше, а наші м’язі перебувають у тонусі, зміцнюються, розтягуються для більшої гнучкості, то тіло залишається здоровим. Це покращує нашу здатність боротися зі збільшенням ваги та захворюваннями.
  Зараз чудова пора харчуватися здорово. Свіжі фрукти та овочі доступні в достатній кількості, у них багато вітамінів та антиоксидантів для підвищення імунітету. Хоча звичні режими та харчування змінилося, ніколи не пізно повернутися до здорової їжі. Пам’ятайте, що оброблена їжа має прямий зв’язок із здоров’ям нашого кишечника. Вживання свіжої їжі, що підвищує імунітет, покращує здоров’я всередині та зовні.
  Ми втомилися. Проте здоровий сон все ще не доступний для багатьох з нас. Важливу роль сну в загальному самопочутті часто недооцінюють. Нестача сну впливає на обмін речовин, пам’ять та імунну систему. Встановлення режиму сну — це  ефективний спосіб поліпшити кількість і якість сну. Кожного дня лягати спати в один і той самий час (до 23:00); відмовитися від алкоголю, важкої їжі, цукру та тютюну перед сном; обмежити час використання телефону та комп’ютера; і підготуватися до ночі — це ті звички, що сприяють якісному нічному сну.
  Ми не можемо говорити про спокійний сон, поки не вирішимо проблему з головним викликом здоров’ю — стресом та страхом. Невелика кількість стресу може мотивувати. Занадто багато стресу — буде виснажувати. Через нашу нову “нормальну” реальність, яка зовсім не нормальна, ми боїмося невідомого, переживаємо за свою роботу та фінансове становище, за своїх дітей та школу, боїмося захворіти. Можливо, ми не зможемо це виправити, але можемо знайти способи боротися зі стресом. Медитація, що зосереджується на диханні, розслабленні та оновленні, буде дуже корисною. Контроль стресу та страху не дає нам відчувати себе пригніченими. Обмежте час у соціальних мережах, менше читайте новин та менше вступайте у розмови, які не є продуктивними, стимулюючими та здоровими.
Один з найважливіших пунктів, який багато в чому ігнорували, це вплив пандемії на соціальні аспекти нашого життя. Ми люди і тому ми соціальні. Коли ми більше не могли збиратися у спортзалах, ресторанах та на різних заходах, це стало важко. Турбота про себе полягає у допомозі, залученні та спілкуванні з тими людьми, про кого ми дбаємо та хто дбає про нас.
  Оскільки обставини здаються більш нормальними, ми усвідомлюємо, як важливо для нашого здоров’я бути разом, незважаючи на все це — бажано в масках та дотримуючись соціальної дистанції, але все одно разом. Ми потрібні одне одному, щоб заповнити всі частини нашого життя, пов’язані із здоров’ям.

Джерело The Business Times

  У дорослих, які не досягли 65 років, ожиріння було пов’язане з підвищеним ризиком підключення до апарату штучної вентиляції легень або смерті від нового коронавірусу 2019 (COVID-19), згідно з матеріалом, опублікованим в “Annals of Internal Medicine”.
  Дослідники з Ірвінгського медичного центру Колумбійського університету провели ретроспективне дослідження дорослих, які потрапили до лікарні з відділення екстреної допомоги з позитивними результатами тесту COVID-19 між 10 березня і 24 квітня 2020 року. З метою визначити взаємозв'язок між ожирінням та ризиком під’єднання до апарату штучної вентиляції легень, смертю, запаленням та ураженням міокарду. У пацієнтів було підтверджено наявність COVID-19 за допомогою ПЛР-тесту з назофарингеального мазка. До 10 червня 2020 року вчені досліджували рівень смертності серед пацієнтів лікарень.
 За їхніми словами, дослідники використовували стандартні класифікації Всесвітньої організації охорони здоров’я для вимірювання індексу маси тіла. Також вони використовували термін «зайва вага» для опису ІМТ від 25 до 29,9 кг/м2 як референтної групи. Автори дослідження також визнали, що ожиріння вже відоме як фактор ризику виникнення пневмонії та гострого респіраторного дистрес синдрому.
  У аналіз було включено дані 2466 госпіталізованих дорослих з COVID-19. Автори дослідження повідомляють, що середній вік пацієнтів становив 67 років, 58% — чоловіки, і приблизно половина пацієнтів — латиноамериканці. Середній ІМТ цієї госпіталізованої групи становив 27,9 кг/м2. Автори дослідження заявили, що у половини пацієнтів була гіпертонія, у 40% — діабет, а середня кількість коморбідних станів — 2.
  Хворі з ожирінням 2 або 3 класу, що означало ІМТ> 35 кг/м2, були молодшими, рідше серед них були чоловіки, частіше —  темношкірі. Також вони рідше мали хвороби нирок або ж звичку курити. Більше пацієнтів з ІМТ меншим за 18,5 кг/м2 або більшим за 35 кг/м2 страждали на астму, ХОЗЛ (хронічне обструктивне захворювання легень) або мали захворювання серця, порівняно з пацієнтами з ожирінням 2 або 3 класу із COVID-19.
   Під час 7 днів перебування в лікарні в середньому інтубували 22% пацієнтів, чверть померла, половину виписали, а 2% залишилися госпіталізованими. Автори дослідження виявили, що пацієнти із зайвою вагою із COVID-19 мають більшу ймовірність інтубації або смерті порівняно з тими пацієнтами, які не мали зайвої ваги або їхні показники були вище діапазону зайвої ваги. Це ще раз підтвердилося, коли автори дослідження проаналізували такі фактори, як стать, наявність діабету та гіпертонії. Однак такий висновок не стосувався дорослих віком понад 65 років. Аналіз показав, що ожиріння було фактором ризику підключення до апарату штучної вентиляції легень чи смерті лише для пацієнтів із COVID-19 до 65 років.
   “Наші висновки містять докази, що підтверджують рекомендації Центрів з контролю та профілактики захворювань у США та Національної служби охорони здоров’я у Великобританії, які стверджують, що пацієнти з ІМТ 40 кг/м2 або більше мають високий ризик поганих результатів COVID-19, і тому їм слід дотримуватися тривалого соціального дистанціювання”, — написали автори дослідження. “Оскільки Сполучені Штати та інші країни починають скасовувати накази про перебування вдома, ці результати можуть стати темою для дискусій між медичними працівниками та пацієнтами щодо плану дій у сфері охорони здоров’я та переваг тривалого соціального дистанціювання, особливо для молодих людей із ожирінням ІІ або ІІІ ступеня.”
  Хоча на даний час автори дослідження не знають, які механізми впливають на взаємозв'язок між ожирінням, гострою дихальною недостатністю та смертю від COVID-19, вони мають кілька гіпотез щодо цього. Зокрема, що більша кількість жирової тканини в організмі може призвести до активації імунної системи. Вчені також сказали, що пацієнти з ожирінням частіше мають супутні захворювання, що робить їх схильними до більшої серцевої дисфункції під час гострого перебігу хвороби. 
  “Додаткові дослідження повинні оцінити потенційні механізми, що пов'язують ожиріння та дихальну недостатність при COVID-19, включно з роллю специфічних запальних цитокінів, опосередкованою дисфункцією ендотеліальних клітин та тромбозом, а також механікою грудної стінки”, — підсумували автори дослідження.
 
Джерело Contagion Live
    Нове дослідження виявило, що ризик розвитку деменції можна значно зменшити, якщо вести здоровий спосіб життя —  вживати менше алкоголю, мінімізувати травми голови та знизити  забрудненість повітря.
 Доктор Кеннет Роквуд, професор кафедри медицини університету Далхауз, спеціалізується на геріатрії, синдромі старечої астенії та деменції. Він є членом Комісії Ланцета з питань профілактики деменції, втручання та лікування, до якої входять 28 міжнародних експертів у цій галузі.
  Роквуд, який вивчав деменцію з 1979 року, заявив, що більше немає ранніх проявів хвороби, яким би не можна було запобігти.
  “Так, у багатьох людей є генетична схильність”, — сказав процесор, додавши, що ступінь цього ризику змінюється. “Але ми також знаємо, що є дуже багато людей, у яких розвивається деменція наприкінці життя,  і які, очевидно, не мають генетичної схильності до хвороби, тому вони хворіють з інших причин. А інші причини деменції включають низку факторів і ми реально можемо допомогти”.
  Серед прикладів таких факторів— високий артеріальний тиск, цукровий діабет, недостатня кількість фізичних навантажень і сидячий спосіб життя. 
Комісія Ланцета, яка проводить засідання з 2016 року, склала звіт з дев'ятьма факторами ризику за 2017 рік. Серед них — низький рівень освіти, гіпертонія, порушення слуху, паління, ожиріння, депресія, фізична бездіяльність, діабет та низький рівень соціальних контактів.
  Цього року було визначено ще три фактори ризику: надмірне вживання алкоголю, травми мозку та забруднення повітря, згідно зі статтею, яку можна знайти онлайн за цим посиланням.
  Хоч на кожен з цих 12 факторів ризику припадає невеликий відсоток, але разом вони представляють близько 40 відсотків причин виникнення деменції.
  “Те, що ми там знайшли, дещо схоже —  рідко причиною стає одна річ, частіше, це ціла купа факторів, які накопичуються, коли люди старіють”, — сказав Роквуд. “Ви не можете запобігти старінню, але можете запобігти вираженню найгірших рис старіння”.
За словами Кеннета Роквуда, дослідження показали, що мозок деяких людей, обстежений під мікроскопами під час розтину після їх смерті, показав, що у них були виявлені анормальні протеїни мозку, які є ознаками хвороби Альцгеймера. Проте ці люди не страждали деменцією. Аналогічно, деякі люди, що хворіли деменцією, мали лише невелику кількість таких анормальних білків.
  Різниця полягала у рівні фізичних навантажень людей.
 “У них є синдром старечої астенії”, — сказав Роквуд про останню групу. “Вони не просто трохи ослаблені, вони дуже кволі”.
 “Таким чином, у нас зараз є значна частина роботи, яка показує, що ступінь синдрому старечої астенії збільшує ризик того, що ви не тільки отримаєте аномальні протеїни, але і те, що ці аномальні протеїни будуть виражатися у вас, як клінічна деменція”.
  “Потенційно можна запобігати”
  У цьому дослідженні він хоче виділити чотири основні моменти.
  “Перший момент — нам потрібно подивитися на деменцію у новому світлі, і це нове світло — те, що деменції потенційно можна запобігти”, — сказав він.
  “Друге, що я хочу зазначити, це те, що шлях до профілактики деменції — це здоровий спосіб життя — все те, що ми використовуємо для запобігання інсульту, наприклад, контроль за рівнем артеріального тиску, фізичні вправи та правильне харчування, уникнення надмірної ваги та контроль за діабетом, якщо він є, та інші подібні речі. Стежити за кількістю алкоголю і бути обережними — одягати ремінь безпеки, чи шолом, коли їдете на велосипеді. Ось такі поради”.
  По-третє, з суспільної точки зору, такі речі, як навчання в ранньому дитинстві, є “надзвичайно потужними інструментами протягом усього життєвого шляху”. Існує зв'язок між хорошою ранньою освітою та розвитком деменції в подальшому житті, сказав професор.
  “Четверте, що я хочу сказати, це те, що ми повинні розуміти наші очікування. Попереджена деменція не завжди буде такою самою, як відсутність когнітивних порушень. Попереджена деменція, ймовірно, є проміжним станом між порушенням пам’яті, деяким порушенням здатності до багатозадачності та повною деменцією. Отже, на відміну від нормальної когнітивної функції, вона просто буде протікати у менш важкій формі, і, сподіваємось, буде повільніше прогресувати або стане менш невблаганно прогресуючою формою когнітивних порушень. Отже, значна частина програми досліджень, яку ми зараз маємо, намагається дати відповідь на таке запитання — який це буде мати вигляд на нашу думку”.
  Доктор Роквуд сказав, що ніколи не пізно і не зарано починати вести здоровий спосіб життя.
  Це стане ще більш важливим у наступному році, коли покоління бебі-бумерів почне досягати 75 років, сказав дослідник. Він сподівається, що люди зможуть побачити позитивні та негативні приклади, які мотивуватимуть їх робити здоровий спосіб життя пріоритетним завданням не лише для кожного окремо, але й для всього суспільства.
“Суспільство, яке налаштоване на вік, — це дуже хороше суспільство, аби жити в ньому”. Ми повинні почати думати про такі речі, як велосипедні доріжки та міський простір, парки абсолютно по-новому. Ми повинні бачити їх не просто як те, що “приємно мати”, але як те, що ми “повинні мати” зі старінням населення”.
 
Джерело The Chronicle Herald
  Підвищення артеріального тиску під час фізичних навантажень та затримка його відновлення після фізичного навантаження пов'язані з більш високим ризиком розвитку гіпертонічної хвороби, серцево-судинних захворювань та смерті серед людей середнього та похилого віку. Надмірна реактивність артеріального тиску на фізичні навантаження також є важливими маркерами серцево-судинних захворювань та смертності у людей молодого та середнього віку. Однак лише в небагатьох дослідженнях вивчався зв'язок між реакцією середнього кров'яного тиску на субмаксимальні (менші за максимум, на який здатна людина) вправи та ризиком серцево-судинних наслідків і смертності в літньому віці.
  Дослідники з Медичної школи Бостонського університету оцінили зв'язок зміни артеріального тиску та його відновлення з показниками ранніх до клінічних ознак хвороби серед учасників Фремінгемського дослідження серця (середній вік 58 років, 53 відсотки жінок). Потім вони стежили за цими учасниками, щоб оцінити, чи пов’язані зміни артеріального тиску з ризиком розвитку гіпертонії, серцево-судинних захворювань чи смерті.
  Дослідники зауважили, що вищий і систолічний артеріальний тиск, і діастолічний артеріальний тиск пов'язані з більшим ризиком розвитку гіпертонії. Крім того, затримка відновлення і систолічного, і діастолічного тиску після фізичного навантаження були пов'язані з більш високим ризиком серцево-судинних захворювань та смерті.
  "Те, як змінюється наш артеріальний тиск під час і після фізичного навантаження, надає важливу інформацію про те, чи буде у нас розвиватися хвороба в майбутньому; це може допомогти дослідникам оцінити, чи можна цю інформацію використовувати для кращого виявлення людей, які мають високий ризик розвитку гіпертонії та ССЗ, або смерті в майбутньому", — пояснила авторка Ванеса Ксантакіс, доктор наук, доцентка кафедри медицини та біостатики в Медичній школі Бостонського університету та вчена у дослідженні Фремінгама.
  Ксантакіс рекомендує людям дізнатися свої показники артеріального тиску, обговорити їх зміни під час і після фізичних навантажень зі своїм лікарем та дотримуватися здорового способу життя (включно зі звичайним графіком фізичних навантажень), щоб допомогти знизити ризик захворювання в подальшому житті.
Ці висновки з’явилися в  Журналі Американської асоціації серця.
 
Джерело Science Daily
  У кожного трапляються випадкові «провали в пам’яті». Можливо, ви зайшли на кухню і не можете згадати для чого, або не можете згадати знайоме ім’я під час розмови. Провали в пам’яті можуть траплятися в будь-якому віці, але одне лише старіння, як правило, не є причиною зниження когнітивних функцій. Коли значна втрата пам’яті трапляється серед людей старшого віку, це, як правило, не через старіння, а через органічні розлади, травми мозку або неврологічні захворювання.
 Дослідження показали, що ви можете допомогти запобігти зниженню когнітивних функцій та зменшити ризик деменції за допомогою деяких основних здорових звичок:
  • залишайтеся фізично активними
  • достатньо спіть
  • не паліть
  • зберігайте хороші соціальні зв’язки
  • обмежуйте вживання алкоголю —  не більше одного напою на день
  • зверніть увагу на середземноморську дієту.
  Зміни пам'яті та інші когнітивні зміни можуть засмучувати, але гарна новина полягає в тому, що завдяки десятиліттям досліджень ви зможете навчитися активізувати свій розум. Існують різні стратегії, які ми можемо використати для підтримки когнітивної форми. Ось декілька з них. Спробуйте!
 
1. Продовжуйте вчитися
Вищий рівень освіти пов'язаний з кращим розумовим функціонуванням у старості. Експерти вважають, що вища освіта може допомогти зберегти хорошу пам'ять, адже вона формує звичку розумової активності. Вважається, якщо кидати виклики своєму мозку розумовими вправами, то вони активізують процеси, що допомагають підтримувати окремі клітини мозку та стимулюють зв’язки між ними. У багатьох людей є робота, яка підтримує їхню розумову активність. Заняття власним хобі, освоєння нової навички, волонтерство чи наставництво — це додаткові способи зберегти розум ясним.
 
2. Використовуйте всі свої органи чуття
Чим більше органів чуття ви використовуєте при навчанні, тим краще ваш мозок буде зберігати нову інформацію у пам’яті. В одному дослідженні дорослим учасникам продемонстрували серію емоційно нейтральних зображень, кожне з них було представлене разом із запахом. Їх не просили запам’ятовувати побачене. Пізніше їм показали набір зображень, цього разу без запахів, і попросили вказати, які з них вони бачили раніше. Люди впізнали усі зображення із запахом, особливо ті, що пов'язані з приємними ароматами. Знімки мозку показали, що грушеподібна кора головного мозку, основна область обробки запахів, стала активною, коли люди побачили ті об'єкти, що були спочатку спарені з запахами, хоча запахів більше не було, і досліджувані не намагалися запам'ятати їх. Тож задійте всі свої органи чуття, коли починаєте досліджувати незнайоме.
 
3. Вірте в себе
Міфи про старіння можуть сприяти втраті пам'яті. Учні середнього та старшого віку гірше справляються із завданнями, пов’язаними із запам’ятовуванням, коли піддаються негативним стереотипам щодо старіння та пам’яті, і краще, коли їм повідомляють позитивну інформацію щодо збереження пам’яті у старості. Люди, які вважають, що вони не контролюють свою функцію пам’яті — можливо, жартують про «провали в пам’яті» занадто часто — рідше працюють над збереженням або вдосконаленням своїх навичок пам’яті, і тому, швидше за все, у них спостерігається когнітивний спад. Якщо ви вважаєте, що можете вдосконалитись, і втілюєте цю віру на практиці, у вас є більший шанс зберегти розум ясним.
 
4. Визначте пріоритети у використанні мозкової діяльності
Якщо вам не потрібно використовувати зайву розумову енергію, бо ви пам’ятаєте, де клали ключі або знаєте час вечірки до дня народження вашої онучки, то зможете зосередитись на навчанні та запам'ятовуванні нових і важливих речей. Скористайтеся нагадуванням, календарями та планувальниками у смартфонах, картами, списками покупок, папками файлів та адресними книгами, щоб зберігати звичайну інформацію. Позначте вдома місце для окулярів, гаманця, ключів та інших предметів, якими ви часто користуєтесь.
 
5. Повторіть те, що ви хочете знати
Коли ви хочете згадати щось, що ви тільки що чули, читали чи думали, повторіть це вголос або запишіть його. Таким чином, ви зміцнюєте пам'ять або зв’язки. Наприклад, якщо вам щойно сказали чиєсь ім’я, використовуйте його, коли ви розмовляєте з ним чи нею: "Отже, Джон, де ти познайомився з Камілою?"
 
6. Визначайте періоди повторення
Повторення є найбільш потужним навчальним засобом, коли його періодичність  правильно визначена. Краще не повторювати щось багато разів за короткий проміжок часу, ніби ви заучуєте щось на іспит. Натомість повторюйте найважливішу інформацію після все більш тривалих періодів часу — раз на годину, потім кожні кілька годин, потім щодня. Визначення періодів навчання допомагає покращити пам’ять і є особливо цінним, коли ви намагаєтеся опанувати складну інформацію, наприклад, деталі нового робочого завдання.
 
  Дослідники з Університету Отаго відкрили деякі секрети довголіття завдяки новим дослідженням. Вони виявляють, що загальними рисами довгожителів Нової Зеландії є те, що вони не палять та залишаються соціально активними навіть впродовж старшого віку.
  Доцент Йорам Барак, консультант-психогеріатр, каже, що результати свідчать про те, що люди можуть мати певний контроль над процесом старіння.
  "Вибір не палити та підтримувати соціальні зв’язки —  це найкраща інвестиція, яку ви можете зробити для успішного старіння", — говорить він.
  "Бути соціально активним — це означає фізично виходити з дому, бути подалі від сім’ї та спілкуватися з людьми, наприклад, зустрічатися з друзями, волонтерити або брати участь у таких заходах, як відвідування концерту або гра в гольф", - говорить професор Барак.
  Разом зі своїм колегою професором Полом Глю з кафедри психологічної медицини та доктором Шароном Лейтч із кафедри загальної практики та охорони здоров'я в сільській місцевості доцент Барак вирішив дослідити змінні, пов'язані з винятково здоровим старшим віком.
  "Ми можемо дати кілька рекомендацій, щоб спробувати допомогти людям старіти здорово."
  Дослідники вивчали дані 292 довгожителів, які не мали поширених хронічних захворювань, таких як діабет, депресія, деменція та гіпертонія. Вони також включали інформацію, що стосується ще 103 377 літніх людей старших 60 років. Усі ці люди проживали у приватних оселях у громаді, а не в будинках престарілих.
  Результати усіх вікових груп показали соціальну залученість учасників —  вони беруть участь у соціальних заходах з багаторічним інтересом.
  Показники депресії та діабету постійно знижуються зі збільшенням віку, а показники деменції знижуються після 80-річного віку. Частота гіпертонії зросла майже на 30 відсотків у віці від 60 до 100 років.
  Є дані, що фізичні вправи покращують здоров'я та збільшують тривалість життя, але в цьому дослідженні більшість учасників мали подібний профіль фізичних навантажень і не було достатнього поширення тривалості чи інтенсивності фізичних навантажень для перевірки впливу на старіння.
  Однак серед обстежених груп висока фізична активність була пов'язана з найменшим ризиком деменції.
  Станом на 2011 рік, у Новій Зеландії проживає від 400 до 500 довгожителів. З них менше 40 людей були старші 105 років. Середній вік опитаних у дослідженні становив 101 рік.
  Довгожителями частіше виявляються жінки (75 відсотків), і в будь-якій віковій групі жінки, швидше за все, позбавлені загальних хронічних захворювань, про які йдеться вище.
  "У жінок більша тривалість життя, і, отже, більш імовірно, що вони будуть представлені у столітньому дослідженні. Однак якщо не брати це до уваги, чоловіки до 100-річного віку швидше одужують від поширених захворювань", — каже доцент Барак.
  Це дослідження встановило, що в Новій Зеландії відсоток довгожителів без хронічних захворювань вищий, ніж в інших країнах.
  Однак це можна пояснити тим, що в цьому опитуванні були розглянуті лише довгожителі, які проживають у громаді, вони, ймовірно, мали вищий рівень здоров’я порівняно з людьми, які живуть у інтернатних установах чи лікарнях.

Джерело Science Daily

  Серед усіх порад щодо ведення здорового способу життя, пити достатньо води —  це одна з основних, що повторюється знову і знову. Але вам може бути цікаво, звідки такий ажіотаж навколо цієї теми.
  Якщо все інше ви уже зрозуміли, то наскільки насправді важлива гідратація? Одним словом: дуже важлива.
  "Зі структурної чи функціональної точки зору вода —  це мийний засіб та засіб для очищення нашого організму", — каже Зак Буш, лікар, який спеціалізується на внутрішній медицині та ендокринології. Вода потрібна кожній клітині вашого організму, щоб нормально функціонувати, пояснює він, і це життєво важливо для того, щоб допомагати нашим органам працювати з токсинами, які ми всі вдихаємо та їмо щодня.
Читайте далі, щоб дізнатися про вплив зневоднення на ваш організм та поради, як зберегти достатню кількість рідини в тканинах, яким вона найбільш потрібна.
 
 
Ваш мозок
  Коли ваше тіло зневоднюється, то клітини надсилають сигнал у мозок, який говорить вам, що ви хочете пити. Але зневоднення впливає на ваш мозок і більш дивовижним чином.
Хоча механізм до кінця не вивчений, зневоднення пов'язане із погіршенням настрою та зниженням показників когнітивної діяльності. Огляд, проведений у червні 2013 року в Журналі Американського коледжу харчування, показав, що навіть рівень зневоднення всього 2 відсотки був достатнім для погіршення працездатності у завданнях, що вимагали уваги, психомоторних навичок та навичок короткочасної пам'яті.
Невелике дослідження, проведене в лютому 2012 року, опубліковане в Журналі харчування, виявило, що навіть легкої дегідратації було достатньо, щоб викликати погіршення настрою.
  Зневоднення також може спричинити такі проблеми мозку, при яких рівень електролітів впаде занадто низько. Електроліти — це такі мінерали, як калій та натрій, що допомагають електричним сигналам проходити між клітинами. Якщо у вас занадто мало електролітів, може статися “поломка” або порушення цих сигналів, що може спричинити мимовільне посмикування м’язів і навіть судоми, повідомляє клініка Майо.
Зверніть увагу!
Діти молодшого віку та літні люди мають нижчий рівень води та більш схильні до дегідратації, за даними Академії харчування та дієтології.
 
Ваші нирки та сечовидільна система
  Коли ви зневоднені, ваші клітини надсилають сигнал гіпоталамусу, який виділяє гормон під назвою вазопресин, відомий як антидіуретичний гормон (АДГ). Цей гормон підказує ниркам виводити менше води з крові, що призводить до того, що сечі стає менше і вона темніша та більш концентрована.
Нирки — це основний фільтр для вашої крові, і без належної рідини вони не можуть вигнати природні продукти розпаду та токсини з вашої крові, говорить доктор Буш. "Дивно, але ваші нирки здатні переміщати аж 55 галонів рідини на день".
Якщо ви залишаєтеся зневодненими протягом тривалих періодів часу, то нирки повинні працювати аж надто важко. Це може спричинити гостру травму нирок — форму пошкодження, яка призводить до більш високого ризику захворювання нирок, повідомляє Національний фонд нирок.
  Більше того: "Нестача споживання рідини може стати головним фактором утворення каменів у нирках", — розповідає Джулі Стефанські, RDN, LDN, дієтолог і речниця Академії харчування та дієтології. Люди, які живуть в теплому сухому кліматі, і ті, хто багато потіють, можуть бути схильні до більш високого ризику, ніж інші, згідно з даними клініки Майо.
 
Ваша кров
  Ваше тіло потребує рідини, щоб утворити кров, тому коли рівень рідини падає, то і об'єм крові теж.
  "Кровообіг потребує достатньої кількості рідини в організмі для підтримки відповідного артеріального тиску", — каже Стефанські. Зневоднення може призвести до гіпотонії або низького артеріального тиску, що у свою чергу може спровокувати втрату свідомості.
Врешті це може призвести до надзвичайного стану, що називається гіповолемічним шоком, коли низький об'єм крові призводить до падіння артеріального тиску та кількості кисню в крові, повідомляє Національна медична бібліотека США. Серце не здатне перекачувати достатню кількість крові по всьому організму, що може призвести до порушення роботи органів.
  Коли кров стає густішою, ваше тіло збільшує частоту серцебиття та частоту дихання, щоб компенсувати це, по суті, приводячи організм у стан стресу.
"Це не дивно відчувати головний біль, втому, напругу очей, зниження статевого потягу та зниження якості сну, оскільки мозок перебуває у стані “бийся або тікай", — говорить доктор Буш.
 
Ваша травна система
  Вашому кишечнику потрібна достатня гідратація, щоб нормально функціонувати. Вода необхідна для оптимальної моторики (переміщення їжі через вашу травну систему) та здоров'я кишечника.
 "Без регулярного прийому рідини дефекація може бути ускладненою", — говорить Стефанські.
Зневоднення також може пошкодити слизову оболонку кишківника та ваш мікробом (нормальну мікрофлору кишківника), що шкідливо як для травлення, так і для загального здоров’я.
 
Ваша шкіра
  Хоча ви можете цього не усвідомлювати, ваша шкіра насправді є найбільшим органом вашої імунної системи, говорить Стефанські. Здорова шкіра діє як природний бар'єр проти мікробів з навколишнього середовища, але недостатнє споживання рідини може спричинити розтріскування губ і суху шкіру, куди можуть потрапляти хвороботворні мікроби.
  Хороша гідратація необхідна для здорової шкіри. Так, дослідження, проведене в серпні 2015 року в Клінічній косметичній та дослідницькій дерматології, виявило позитивну кореляцію між станом шкіри та гідратацією.
 
Отже, скільки вам потрібно води?
  Звичайній дорослій жінці потрібно 11,5 склянок води в день, тоді як чоловікові потрібно 15,5 склянок, відповідно до даних Академії харчування та дієтології. Середньостатистична людина отримує приблизно 20 відсотків потрібної води через їжу, а значить, жінки повинні пити близько 9 склянок на день, а чоловіки —  12,5. Якщо відштовхуватися від ваги, то на 1 кг маси тіла ви повинні споживати близько 30 мл чистої води на добу.
 
Поради щодо гідратації
 
1. Не чекайте, поки вам захочеться пити
  Стефанські каже, що всі мають різний рівень інстинкту спраги, що може означати, що ви п'єте менше, ніж потрібно саме вам. "Замість того, щоб покладатися на спрагу, плануйте кількість прийомів великої склянки води протягом дня", — каже вона.
Пам’ятайте: якщо відчуваєте спрагу, то ви вже зневоднені.
 
2. Перевірте свої походи до туалету
  Отримуйте сигнали від перерв на похід до туалету.
"Експерти рекомендують нам пити достатньо, аби сечовипускання було кожні три-чотири години. Сеча повинна бути світло-жовтого кольору", — говорить Стефанські. "Якщо ви взагалі не мочитеся або ваша сеча темного кольору, можливо, ви не пили достатньо".
 
3. Освіжіть прийоми води
  Будь-яка рідина зараховується до загального споживання рідини, тому якщо вам не подобається звичайна вода, змішайте її ще з чимось. Додайте скибочки лимону і огірка у звичайну воду, щоб зробити її цікавішою, або приготуйте чашку чаю. Чай з трав є гарною заміною простої води, але Стефанські попереджає, що важливо перевірити взаємодію організму з чаєм, якщо ви приймаєте ліки або маєте хронічну хворобу.
 
4. Слідкуйте за рівнем кофеїну та алкоголю
  Хоча чашка кави чи коктейль технічно зараховується до вашої щоденної норми води, кофеїн та алкоголь — це діуретини (речовини, що стимулюють сечовипускання), тобто вони можуть призвести до того, що ви фактично втратите воду. Тому не забудьте збалансувати алкогольні напої мінімум такою ж кількістю H2O.
 
5. Їжте свою воду
  Справа не лише у воді. "Багато ефективної гідратації ми отримуємо насправді через нашу їжу", — каже доктор Буш. "Тож такі продукти, як огірок та селера — це потужний спосіб потрапляння води в організм, що ефективніший за склянку води".
Вживання в їжу фруктів і овочів, багатих на воду,  — хороший спосіб підвищити рівень гідратації, одночасно збільшивши споживання вітамінів, мінералів та клітковини.
 
6. Палео чи Кето? Додай ще H2O
  Дієти з високим вмістом білка можуть бути зневоднюючими, тому особливо важливо регулярно пити воду, якщо ви дотримуєтесь дієти палео або кето. "Якщо ви перебуваєте на дієті, збагаченій білками, вам потрібно по-справжньому працювати над збільшенням кількості овочів, що мають у собі воду, аби компенсувати потенційний зневоднюючий ефект білка", — говорить доктор Буш.
 
Джерело Livestrong

  Вітамін D, також відомий як "сонячний вітамін", відіграє важливу роль у підтримці нашого міцного здоров'я. Якщо більшість часу ви перебуваєте у приміщенні, а ваша шкіра ніколи не бачить сонячного світла, то, можливо, вам не вистачає вітаміну D. Насправді, майже половина населення США відчуває такий дефіцит.

  Вітамін D є і гормоном (тому що ваш організм може виробляти його, коли контактує з сонячним світлом), і вітаміном (адже його можна отримувати з певних продуктів).

  Отримувати вітамін D зі свого раціону або харчових добавок — корисно так само, як і отримувати його від сонця, не турбуючись про шкоду вашої шкіри.

Скільки мені потрібно вітаміну D?

  Люди віком від 1 до 70 років потребують 600 МО (або 15 мкг) вітаміну D на день, тоді як дорослим старше 70 років потрібно 800 МО (або 20 мкг), згідно з даними Національного інституту охорони здоров'я (NIH).

  Професор Раджендра Пратап Гупта, автор, експерт з питань державної політики та доктор Рахул К. Гарг, лікар, що звернувся до консультанта з управління, вивчають нові рубежі для збереження цінності людського життя.
Усі сфери охорони здоров’я — і приватний, і державний сектори зосереджуються на профілактиці хвороб. Державний сектор (уряд) хоче більше інвестувати в програми профілактики, а приватний сектор має на меті побудувати прибутковий бізнес навколо цього. Але навіть попри те, що поки їм обом не вдалося досягти своєї мети — боротьба за успіх  все ж продовжується. Для подальшого проведення дискусій і визначення конкретного напрямку були б корисними дві сфери: по-перше, яка вигода від інвестицій у профілактику і чи можна кількісно оцінити її з точки зору рентабельності інвестицій (RoI)? По-друге, чи сучасна модель інвазивних діагностичних тестів та профілактична модель, орієнтована на лікаря — це правильний шлях чи нам потрібно змінити підхід. 
Ця стаття розглядає профілактичну допомогу з таких позицій та дає рекомендації щодо того, чи має профілактична допомога сенс і якщо так, то яка нинішня цінність профілактики та як можна описати шлях до успішної профілактики.
 
Коефіцієнт витрат
  Ми не можемо присвоїти будь-яку цінність вартості профілактики, якщо не визначимо витрати на утримання людей з обмеженими можливостями або не оцінимо роль здорової людини. Чому ми намагаємося запобігти? Це складне питання, але існують різні методи та шляхи, за допомогою яких ми можемо розрахувати вартість життя людини або вартість здоров’я людини порівняно з втраченою грошовою вартістю, коли хтось захворіє або отримає інвалідність і не зможе виконувати звичайні обов'язки.
 
Вартість (цінність) життя людини
  У 1976 році доктор Гарольд Дж. Моровіц, біофізик Єльського університету, підрахував, що людський організм коштує від 97 центів до 6 трильйонів доларів залежно від методології оцінки вартості. Тіло людини складається з 70 відсотків води, найціннішої речовини, відповідальної за життя на землі. Решта 30 відсотків — це вуглець, азот, водень, кисень та ще близько 100 інших елементів у мінімальних кількостях. Біохімічна цінність цих речовин у стихійній формі становить близько 150 доларів. Це звучить дуже скромно для людського організму. Середньостатистичний випускник американських чи європейських коледжів заробляє за своє життя до 3 мільйонів доларів. Чи означатиме це, що людське життя коштує декілька мільйонів доларів прямого доходу або ж відповідає вартості податків чи внеску ВВП в країну? Як оцінити вартість спадкоємності людської цивілізації? Чи будемо ми вважати це також номінальними витратами? Крім того, людина робить економічний внесок у суспільство та націю в різних нематеріальних формах, таких як поширення щастя та забезпечення системи підтримки для інших людей. 
 
Показники витрат по відношенню до різних параметрів
  Багаторазовий метааналіз 25-річних досліджень розраховував вартість статистичного життя (VSL) між 4 та 10 мільйонами доларів. Це значення, яке використовують страхові фірми, судові органи та роботодавці для обчислення грошової виплати у разі несвоєчасної втрати життя. Наприклад, роботодавці платять 2000 доларів США щорічно кожному з 5000 працівників, щоб застрахувати їх на 10 мільйонів доларів. Страховий провайдер оцінює ризик втрати менше 1 життя за рік. Але всі ці числа обертаються навколо економічної вигоди, яку може надати людина. У клінічному жаргоні всі органи людського організму —  кістковий мозок, нирки, рогівки очей, серце, печінка, легені —  коштують до 45 мільйонів доларів на чорному ринку для органів. Це вказує на те, що всі ми володіємо активом — своїм тілом. Ви можете встановити максимальне страхове покриття, яке можна отримати в Індії/США/ЄС, і це може бути справедливою ринковою вартістю на основі доходу.
  Доктор Гарольд Дж. Моровіц продемонстрував, що якби він інкубував людину з елементарних речовин, це коштувало б йому 6 трлн доларів, якщо говорити про зусилля та матеріальні ресурси, витрачені для цього. Гарольд був консультантом NASA і консультував їх з питань термодинаміки та економіки підтримки життєдіяльності людини на Марсі. Висновок його досліджень полягає в тому, що людський організм настільки ж цінний, наскільки ви оцінюєте його. Слід враховувати, що цінність прямо пропорційна загальному очікуваному терміну життя в роках та якості кожного року життя. Краща якість означала б можливість жити вільно та без будь-якої захворюваності. Висновком його досліджень може бути те, що запобігання захворювань додає грошову цінність найціннішому активу, який ми всі маємо — людському організму. На цьому етапі ми погоджуємося з думкою, що профілактика захворювань —  це фінансово та клінічно розумна практика.
   Кому належить актив людського тіла і хто отримує користь від його дій? Відповідь на це питання — це також відповідь на інше запитання: Хто повинен вкладати гроші у запобігання захворювань людського організму?
  Активом, в принципі, володіє людина, що живе у тілі. Індивід використовує можливості цього активу для виконання завдань, заробітку на проживання та дослідження життя. На додаток до цього сім'я індивіда також отримує переваги від таких видів діяльності, як приготування їжі, забезпечення фізичної безпеки, спілкування, а в деяких випадках отримує і гроші, що надаються завдяки кваліфікованому використанню активу під час обговорення. Якщо людина працює в організації, роботодавець отримує користь від діяльності ідеально здорового людського організму. Наша соціальна екосистема, включно з суспільством, урядами, культурою та навколишнім середовищем, прямо чи опосередковано отримує користь від вчинків людини протягом її життя. Усі ці сторони, включно з особою, сім'єю, роботодавцями, урядом та суспільством, мають прямий інтерес до фізичного, психічного, соціального та духовного добробуту активу людського тіла. Задля справедливості, варто сказати, що кожен бенефіціар повинен відповідати за здоров'я та добробут активу. В інтересах кожної із зацікавлених сторін підтримувати кожну людину максимально здоровою та вкладати зусилля для продовження тривалості життя.
Розподілити власний капітал у розмірі 6 трильйонів доларів між різними зацікавленими сторонами може бути важко. Але можливо визначити роль, яку кожна із зацікавлених сторін відіграє у запобіганні знецінення активу. Що стосується людського організму, то хронічне захворювання, що впливає на спосіб життя та продуктивність, є по суті зносом активу. Проведення часу в лікарні на операції або з будь-якої іншої серйозної причини —  час простою, що порушує продуктивність активу. Порівняння священного людського тіла, яке вважається храмом у багатьох культурах, з бухгалтерським жаргоном видається дуже нерозумним і байдужим. Однак, раціональніше ставлення до активу могло б ефективно поставити крапку в цьому питанні. Справа в тому, що якщо про людський організм не піклуватися, він знецінюється до такого рівня, коли хронічні захворювання завдають шкоди життєвому досвіду.
  Знос з часом чи оцінка із досвідом? Вартість людей може залежати від їхнього віку, більший вік означає більшу цінність на відміну від товарів тривалого вжитку чи побутової техніки! Людина є вагомим активом, оскільки доросла людина з засвоєними навичками стає все більш цінною для суспільства. Цінність відповідає амплітуді досвіду та мудрості.
 
  Скільки потрібно витрачати на профілактику захворювань щодня та протягом усього життя? Ми повинні пам’ятати, що з часом людський організм загине. Мета профілактики — зберегти організм у стані без захворювань, поки він сам не помре у старості. Відповідь на те, скільки потрібно витрачати починається з того, хто повинен витрачати час, гроші та зусилля, щоб підтримувати тіло у формі. Особа, що живе у тілі, має найвищий рівень контролю та повноважень щодо активу. Фізична особа володіє мажоритарними частками цього активу. У той час, як інші сторони в тій чи іншій мірі є другорядними акціонерами (зацікавленими сторонами). Кожна із зацікавлених сторін є впливовим фактором та бенефіціаром у підтримці здорового активу. Сім'я навчає індивіда хорошим звичкам, гігієні та показує користь фізичних вправ. Сім'я забезпечує основу збалансованого харчування та духовного самопочуття. Суспільство та уряд забезпечують більш широку інфраструктуру, яка передбачає медичну освіту, загальнодоступні оздоровчі програми та попередження епідемій. Роботодавці зацікавлені в підтримці продуктивності за допомогою психічного благополуччя, надають страховку для належного лікування та повернення до роботи. Щоб зберегти здоров'я працівників, роботодавці забезпечують членство в тренажерному залі та студіях йоги, розширену охорону здоров’я, створюють позитивне робоче середовище та надають консультаційну підтримку. Страхові компанії розвивають власну роль у підтримці здоров’я своїх клієнтів. Страхові компанії почали винагороджувати фізичних осіб та роботодавців за хорошу поведінку, що призводить до здорового результату. Усі вищезазначені зусилля будуються на інстинкті людини вести здоровий спосіб життя.
 
Вартість життя проти вартості несвоєчасної смерті? DALY та невихід на роботу
  Заключне запитання — скільки ресурсів буде достатньо вкласти у актив, що зацікавив? Економісти дійшли висновку, що якщо хтось рік живе з інвалідністю, це може мати фінансові наслідки для особи та зацікавлених сторін. Не тільки людина втрачає потенціал заробітку, але також є додаткові витрати на медичне лікування. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), один рік життя з урахуванням інвалідності (DALY) — це один втрачений рік здорового життя. Якщо стратегія профілактики може відкласти інсульт на 10 років, 10 DALY зберігаються. Окрім грошової вартості заощаджених DALY, 10 років забезпечують нам час для кращого медичного управління інсультом. Виходячи з методу розрахунку та соціально-економічних умов, 1 DALY для особи може коштувати 5000 доларів США або 1 мільйон доларів США або будь-яку іншу суму. Згідно з дослідженням ВООЗ «Глобальний тягар хвороб», респіраторні інфекції спричиняють втрату 95 мільйонів DALY в рік, депресія забирає 65 мільйонів DALY, серцеві захворювання — 63 мільйони DALY, а ВІЛ — 59 мільйонів DALY. Додавання та множення цих чисел на економічну цінність 1 DALY свідчить про те, що ми втрачаємо більше грошей на запобігання причин інвалідності, ніж колективний ВВП усього світу.
 Центр контролю та профілактики захворювань припускає, що попередження захворювань за допомогою вакцинації повертає суспільству 10 доларів за кожен витрачений долар. Метааналіз 22 досліджень показує, що роботодавці отримують 3,27 доларів продуктивності праці за кожен долар, витрачений на оздоровчі програми на робочому місці. Компанія IBM економить 130 мільйонів доларів (при цьому RoI становить 200 відсотків) на страхових внесках та інших витратах завдяки своїм флагманським програмам охорони здоров'я та оздоровлення. За даними Американської асоціації боротьби з діабетом, для профілактики діабету протягом 10 років життя з коригуванням якості (QALY) потрібно 700 доларів на рік. Це економить 12 878 доларів за QALY, якщо говорити про медикаментозне лікування та профілактику ускладнень. Збільшення фізичної активності на 2,5 години на тиждень знижує ризик розвитку діабету на 58 %. Кожна людина може заощадити на медичних витратах 100 доларів на рік, перевіряючи вагу та артеріальний тиск. Інститут Мілкена припускає, що суспільство може заощадити 1 трлн доларів щорічно, якщо звертатиме увагу на превентивні заходи. Усі ці дослідження та дані роблять висновок про економічну користь профілактики захворювань.
  Кожна зацікавлена сторона хоче зберегти здоров’я недоторканим для кожного людського організму на цій планеті. Найбільший інтерес полягає у вкладі зусиль у сучасних дітей, щоб заохотити їх вести здоровий спосіб життя. Це забезпечило б найбільший дохід від інвестицій у найближчі десятиліття для всього суспільства. Незалежно від того, хто витрачає ресурси і на чиє здоров'я, позитивний побічний ефект буде корисним для усіх зацікавлених сторін. Консенсус полягає у визначенні ролі профілактики захворювань для кожного із зацікавлених сторін. Індивід повинен бути вмотивованим вести здоровий спосіб життя. Сім'я, суспільство та уряд забезпечує належну екосистему, щоб допомогти людям та корпораціям працювати над спільною метою профілактики захворювань. Муніципальні планувальники повинні робити акцент на доступі до фітнес-залів для всіх мешканців. Страхові компанії та роботодавці повинні винагороджувати позитивну поведінку. Дотримуючись таких рекомендацій, багато коштів буде заощаджено, а також зароблено. 
 
Аналіз витрат і вигод (економічна цінність) збереження здоров’я людей: прогули на роботі, економічний внесок та продуктивність праці
  Охорона хвороб (Sickcare) — це негативні долари, профілактика — позитивні долари, такі дані демонструє RoI. У будь-яких системах охорони здоров’я 5 відсотків пацієнтів у найважчому стані споживають понад половину ресурсів охорони здоров’я. Якщо люди залишаться здоровими та зменшать навантаження на системи охорони здоров’я, якість допомоги також підвищиться. Відсутність правильної профілактичної діяльності коштує світу у 2-3 рази більше за суму світового річного ВВП. За даними Центрів контролю та профілактики захворювань, американські щорічні витрати на охорону здоров’я становлять 3 трлн доларів на управління хронічними та психічними станами. Втрата продуктивності в цих умовах коштує ще 2 трлн доларів американській економіці щорічно. Спільний звіт Всесвітнього економічного форуму та Гарвардського університету підрахував, що економічний тягар неінфекційних захворювань, що піддаються профілактиці, протягом наступних двох десятиліть становитиме понад 47 трильйонів доларів (у всьому світі). Якщо з'єднати всі ці показники, то можна очікувати, що значна частина профілактичних заходів, заснованих на “рентабельності інвестицій”, буде становити щонайменше 20% з потенціалом зростання до 200%. Це має стати основним правилом витрат на профілактику. Почніть інвестувати в програми, що пропагують правильні харчові звички, відмову від куріння, достатню кількість сну, регулярні фізичні навантаження, щорічний медичний огляд після 40 років, вакцинацію та профілактику інфекційних захворювань, таких як СНІД та туберкульоз.
  Такі практики породжують позитивний цикл зворотного зв'язку між економікою, здоров'ям індивіда та системами охорони здоров'я. Оскільки уряди, роботодавці та страхові компанії є більш обізнаними установами порівняно з окремими людьми та сім'ями, то вони мають займатися розповсюдженням оздоровчої грамотності серед широких мас. Незважаючи на те, що людина в кінцевому підсумку прагне до поліпшення свого здоров'я, ключовим елементом є позитивний і орієнтований на права вплив з боку інституційних бенефіціарів. Все, що потрібно, — ідеальне поєднання політики щодо охорони здоров'я та оздоровлення, стимулів на робочому місці, просвітництва у суспільстві та сили волі жити та вмирати здоровими.
 
Нові рубежі для збереження цінності людського життя
  Мало хто дотримується принципів здорового способу життя, хоч це не є таємницею. Харчуйтеся здорово, лягайте спати рано, достатньо спіть, займайтеся належними фізичними вправами, дихайте свіжим повітрям і підтримуйте психічне здоров’я —  це деякі приклади таких принципів. Смертним людям потрібен поштовх у правильному напрямку, щоб слідувати звичкам, які максимально покращують результат життя. Зацікавлені сторони такі, як уряди, роботодавці та громади, завжди шукають доступні рішення, які б сприяли здоровому способу життя. Технологія — це один з інструментів, він доступний і розвивається, щоб експоненціально підвищити свою актуальність у оздоровчому просторі. Існують мобільні додатки, які допомагають людям вчасно пити воду, вчасно лягати спати, допомагають рано прокидатися, покращуючи дотримання розпорядку і допомагають скласти план збалансованого харчування.
  Деякі з цих втручань можуть здатися надмірними, але це  частина процесу вдосконалення. Такі пристрої, як смарт-годинник, монітори життєдіяльності, датчики активності тощо — все це каталізатори, що допомагають людям максимізувати цінність їхнього життя. Фінансові вигоди та здоровий глузд доводять, що варто інвестувати у технології, які допоможуть людям жити здоровіше, довше і робити більше за все своє життя. Правильна медична освіта, що працює з інструментами для хорошого життя та підтримується відповідною інфраструктурою, є ключовою умовою для будь-якої нації, щоб розблокувати власний демографічний дивіденд.
 

Джерело Express Healthcare

  Страждаєте від пригніченого настрою під час карантину? Намагаєтесь знайти мотивацію робити що-небудь? Ви не самотні. Всього шість тижнів хронічного стресу може призвести до депресивних симптомів навіть у людей без попереднього діагнозу. Ми пережили цей тримісячний період пандемії і ви можете відчувати пригнічений настрій, не схожий ні на що, що ви відчували раніше.
  Наше дослідження в лабораторії NeuroFit в університеті Макмастер показує, що фізичні вправи можуть запобігти депресії, викликаної стресом. Для цього досить швидкої 30-хвилинної прогулянки тричі на тиждень. Але навіть за найкращих обставин майже половині молодих та 70 % дорослих людей важко бути достатньо активними, щоб досягти міцного здоров'я.
  Наше останнє дослідження має на меті розробити набір вправ для психічного здоров’я, щоб підтримати людей під час цієї пандемії та в майбутньому. Але нам потрібна ваша допомога. Беручи участь у нашому опитуванні (посилання в кінці статті), ви допоможете зібрати інформацію, необхідну нам для розробки набору вправ, виходячи з реальних обставин, з якими люди стикаються під час COVID-19.
Одна реакція на стрес для всіх стресорів
  Невдалий побічний ефект пандемії COVID-19  —  її вплив на психологічні страждання та психічне здоров'я. Психологічний стрес, такий як конфлікт з членом сім’ї, активізує реакцію на стрес так само, як і фізична загроза. Все починається в стовбурі головного мозку активацією гіпоталамуса та двох його паралельних осей: осі САС (симптоадреналова система) та осі ГГAС (гіпоталамо-гіпофізарно-адреналова система).
Вісь САС працює швидко. Через симпатичну нервову систему вона викликає приплив адреналіну в кров, ініціюючи реакцію "бийся або тікай", щоб стимулювати максимальну потужність організму.
  Вісь ГГАС працює більш поступово. Вона індукує каскад гормонів, що призводить до викиду кортизолу в кров, що, в свою чергу, вивільняє цукор з печінки та жирових клітин. Це забезпечує тіло енергією, необхідною для того, щоб витримувати стресові фактори протягом більш тривалого часу.
  У своїй гострій формі стрес насправді плюс, оскільки він пробуджує ваш мозок і тіло для дій та сприяє більш високій ефективності роботи. Однак у хронічній формі стресу спостерігається більша реактивність і повільніше відновлення стресової реакції. Це означає, що реакція на стрес спрацьовує легше, у відповідь на нижчий рівень стресу, і для повернення до нормального стану потрібно більше часу. Результатом є велике навантаження на мозок і організм в цілому, що може призвести до симптомів психічних і фізичних захворювань.
Хронічний стрес від пандемії COVID-19
  Період пандемії неймовірно напружений. Різке припинення «звичайного життя» і думка про те, що речі ніколи не зможуть бути такими ж, як були, викликали швидку еволюцію нашої колективної самоідентичності. Як результат, багато людей відчувають, що вони втратили своє місце в цьому світі. Це сприяє додатковій напрузі у повсякденному житті, змушує нас більше реагувати на, здавалося б, незначні події, і це може зіграти важливу роль у прогнозуванні нашого здоров’я мозку у майбутньому.
  За звичайних обставин люди повідомляли про майже 50-відсотковий шанс пережити стресовий день. Цей шанс, ймовірно, зростає, поки люди перебувають вдома — через карантинні обмеження. Хоча в стресові дні всі відчувають себе гірше, люди, що переживають різкі перепади настрою між стресовими та нестресовими днями, мають підвищений ризик розвитку депресії та тривоги.
  Як довго це триватиме? Ніхто насправді не знає. З часом ця невизначеність та відсутність контролю можуть змінити нашу реакцію на інші стресові фактори. Замість реакції "бийся або тікай", ми переживаємо реакцію "завмирання", відчуваючи себе безпорадними та позбавленими мотивації. Це симптоми депресії, викликаної стресом.
Перехресна підготовка реакції на стрес за допомогою фізичних вправ
  Вправи можуть допомогти. Незважаючи на те, що технічно вони також є стресором і активізують реакцію на стрес так само, як і психологічний стресор, величина реагування на стрес гостра і керована завдяки зміні інтенсивності та тривалості. Подібно зміцненню м'язів, тренування “укріплюють" стресову систему так, щоб вона могла переносити більш високий рівень напруження з меншою реакцією та швидшим відновленням. Це робить нас більш стійкими до всіх форм стресорів, навіть до психологічних, що спричинені цією пандемією.
  Дослідження нашої лабораторії та інші показують, що близько 30 хвилин аеробних занять середньої інтенсивності тричі на тиждень можуть підвищити настрій, знизити психологічний стрес і зменшити симптоми депресії та тривоги у малорухливих осіб. Якщо порівнювати з антидепресантами, ця доза фізичних вправ має ту ж ефективність при лікуванні психічних захворювань, спричинених стресом, без потенційних побічних ефектів ліків, таких як нудота, втома або втрата апетиту.
  Однак, через раптове закриття тренажерних залів та рекреаційних закладів, обмежений доступ до громадських парків та закриття дитячих садків, шкіл  людям стало складніше бути достатньо активними для підтримки міцного здоров’я.
  Ми хочемо знати, як у вас справи. Ми розпочали опитування, призначене для аналізу поточного стану психічного здоров'я, спричиненого пандемією, та встановлення чітких бар'єрів, що заважають людям регулярно займатися фізичними навантаженнями під час пандемії. Ця інформація потім буде використана для створення науково обґрунтованого Набору фізичних вправ. Набір буде безкоштовним, його планують створити до липня 2020 року. Для отримання додаткової інформації або для заповнення опитування, відвідайте: neurofitlab.ca/covid-19.html
Джерело The Conversation
  «Вітамін D не завадить пацієнту заразитися вірусом, але він може зменшити ускладнення та запобігти смерті у тих, хто заражений.»
 Вадим Бекман
  Люди з важким дефіцитом вітаміну D мають удвічі більше шансів на розвиток важких ускладнень, включно зі смертю, якщо вони захворіють на COVID-19.
  Це головний висновок дослідження, проведеного в Північно-Західному університеті в США, що займалося статистичним аналізом даних лікарень та клінік у Китаї, Франції, Німеччині, Італії, Ірані, Південній Кореї, Іспанії, Швейцарії, Великобританії та США.
  Вивчивши глобальні дані, що стосуються пандемії COVID-19, команда — під керівництвом професора біомедичної інженерії Вадима Бекмана — виявила сильну кореляцію між важким дефіцитом вітаміну D та смертністю.
  Пацієнти із країн з високим рівнем смертності від COVID-19, таких як Італія, Іспанія та Великобританія, мали нижчий рівень вітаміну D, порівняно з пацієнтами країн, що не були так сильно уражені.
  Аналізуючи загальнодоступні дані пацієнтів, дослідження виявило сильну кореляцію між рівнем вітаміну D та цитокіновим штормом — гіперзапальним станом, спричиненим гіперактивною імунною системою, — а також співвідношення між дефіцитом вітаміну D та смертністю.
 Цитокіновий шторм може серйозно пошкодити легені та призвести до гострого респіраторного дистрес-синдрому та смерті у пацієнтів. І, здається, саме цитокіновий шторм стає причиною смерті більшості пацієнтів із COVID-19.
  Бекман вважає, що саме у цій ситуації вітамін D відіграє головну роль. Вітамін D не тільки зміцнює нашу імунну систему, але і може завадити їй стати небезпечно гіперактивною.
  Це означає, що здоровий рівень вітаміну D може захистити пацієнтів від важких ускладнень, включно зі смертю, від COVID-19.
  "Наш аналіз показує, що вплив може бути таким же високим, як зниження рівня смертності вдвічі", — сказав Бекман.
  "Це не завадить пацієнту заразитися вірусом, але це може зменшити ускладнення та запобігти смерті у тих, хто вже заражений".
  Бекман додав, що кореляція може допомогти пояснити багато загадок навколо COVID-19, таких як, чому рідше помирають діти. Діти ще не мають повністю розвиненої "набутої" імунної системи, яка є другою захисною силою імунної системи і може реагувати надміру. 
  "Діти в першу чергу покладаються на свою вроджену імунну систему", — сказав Бекман.  "Це може пояснити, чому рівень їх смертності нижчий".
  Мотивація досліджувати рівень вітаміну D з’явилася у Бекмана та його команди після того, як вони помітили незрозумілі відмінності в рівнях смертності від COVID-19 між країнами.
  Серед початкових гіпотез щодо причин такої різниці були відмінності в якості охорони здоров’я, розподілі населення за віком, тестуванні або різному штамі коронавірусу. Бекман, проте, залишався скептично настроєним і хотів вивчити дані — і тепер впевнений, що знайшов справжню причину.
  "Жоден із факторів (які, на думку людей, викликали розбіжності), не відіграє значної ролі", — сказав Бекман про попередні гіпотези.
  “Система охорони здоров’я на півночі Італії є однією з найкращих у світі, і відмінності в смертності існують, навіть якщо дивитися на одну і ту ж вікову групу. І хоча обмеження на тестування справді відрізняються, розбіжності в рівнях смертності все ще існують, навіть якщо розглядати країни чи групи населення, щодо яких застосовуються аналогічні показники тестування”.
  "Натомість ми побачили значну кореляцію з дефіцитом вітаміну D".
 Бекман зазначає, що люди не повинні приймати надмірні дози вітаміну D, бо це може спричинити негативні побічні ефекти.
 Організм синтезує вітамін D від прямих сонячних променів на шкірі, коли ми виходимо на вулицю. У літні місяці більшість людей повинні мати можливість отримати весь необхідний вітамін D від сонячного світла. Однак, карантин в багатьох країнах призвів до того, що люди перебували в приміщенні протягом багатьох тижнів, а рівень вітаміну D знижувався —  у той час, як COVID-19 все ще циркулює серед населення.
 
Цей факт вказує на важливість заохочення фізичних вправ на свіжому повітрі.
 
  Вітамін D міститься також у деяких продуктах, зокрема у жирній рибі — такій як лосось, сардини, оселедець та скумбрія — у червоному м’ясі, печінці, яєчних жовтках та вітамінізованій їжі.
  Також Бекман зазначив, що для того, щоб зрозуміти, як вітамін D можна було б найбільш ефективно використовувати для захисту від ускладнень COVID-19, потрібно набагато більше досліджень.

Джерело Leisure Opportunities

  У часи Covid-19 та посиленого стресу, який переживає більшість із нас, наші біологічні годинники та здатність спати можуть порушитись саме тоді, коли нам найбільше потрібно, аби вони залишалися здоровими.
  Нові дослідження показали, що наша реакція на інфекцію змінюється з кожним днем, і — що ще важливіше —  порушення сну може пошкодити нашу імунну систему.
  У січні, ще до того, як хтось із нас приділяв багато уваги Covid-19, Національний інститут охорони здоров'я в США спонсорував велику міжнародну конференцію, присвячену цій темі, підкресливши важливість потенційного клінічного використання сну для регулювання нашого імунітету.
  Імунна система — це оборона організму від інфекцій, що забезпечує нам багатошаровий захист.
  Перший бар’єр — це шкіра, яка складається зі щільно розміщених клітин, які зазвичай перешкоджають потраплянню вірусів або бактерій в організм.
  Верхній шар шкіри складається з мертвих клітин, які утворюють щільний фізичний бар'єр, щоб протистояти будь-якому втручанню. Крім того, на поверхні шкіри є виділення, які називають антимікробними пептидами, що можуть пригальмувати ріст і навіть вбити деякі віруси, які в іншому випадку можуть викликати захворювання.
Але бактерії та віруси можуть залишатися живими на шкірі і їх можна перенести в менш захищені місця — такі як очі, ніс і легені, куди вони також можуть потрапити.
  Зазвичай антисептичні сльози вбивають віруси, що потрапляють в очі, а слизова оболонка носу і легень виробляє слиз, який захоплює “загарбників”.
   У легенях є крихітні структури, схожі на волосини, що переміщують суміш слизу /вірусу до верхніх дихальних шляхів, де шлункові кислоти потім ковтають і знищують її. Крім того, слиз можна відкашляти разом із захопленими вірусами.
  Однак якщо хвороботворним мікробам вдасться потрапити в організм, то другий шар захисту в кровоносній системі працює на розпізнавання та знищення “загарбників”.
  Ключова група білих кров’яних тілець — В-лімфоцитів —  активуються для створення антитіл, які фіксуються на конкретних частинах вірусу.
  Потім інша група лейкоцитів, під назвою Т-клітини, які активуються за допомогою хімічних сигналів, знищує віруси.
  Після активації деякі В-лімфоцити стають “В-клітинами пам'яті” і можуть залишатися в організмі роками. Вони “пам’ятають”, як боротися з певним вірусом і можуть виробити антитіла дуже швидко, якщо імунна система знову зіткнеться з цим же збудником.
(Ось так працюють вакцини: в організм вводиться неінфекційний білок вірусу, що запускає В-лімфоцити для вироблення антитіл, а В-клітини пам'яті захищають нас від іншого нападу.)
  Тим часом інші групи лейкоцитів можуть активізувати запалення для нападу на вірус. Вони виявляють втручання і запускають плазму (прозору рідку частину крові) для переміщення з судин у місце втручання. Ця рідина містить антитіла та інші агенти, які будуть атакувати вторгнення вірусів.
  Частина цієї рідини також потрапляє в лімфатичні вузли, де білі кров’яні тільця знищують бактерії та віруси; плазма ефективно очищається в лімфатичних вузлах і повертається в кров.
 
Сон надає шкірі стимул до захисту
  То який зв'язок існує між імунною системою та біологічним годинником організму? Кожна тканина і орган у вашому організмі функціонують відповідно до біологічних ритмів.
Так званий цілодобовий годинник — або циркадний ритм — вказує нам, коли найкраще спати, їсти, думати і виконувати безліч важливих біологічних завдань.
  Це щоденне коригування дозволяє нам найкраще поводитися у динамічному світі, “регулюючи” нашу біологію відповідно до різноманітних вимог, що накладаються 24-годинним циклом дня/ночі. Без цього чіткого регулювання циркадних ритмів ми жили б у хаосі. 
  І тепер ми знаємо, що біологічний годинник має великий вплив на наші імунні реакції, починаючи зі шкіри.
  Шкіра стає “нещільною” ввечері, тобто втрачає більше води, що є причиною того, що ми відчуваємо посилений свербіж вночі.
  Ця підвищена проникність шкіри в поєднанні з подряпинами (що руйнують шкірний бар’єр) збільшує ймовірність потрапляння патогенних мікробів в організм.
  Цікаво, що приплив крові до шкіри збільшується вночі, що дає імунним клітинам більше шансів напасти на “загарбників”, як тільки вони потраплять в організм.
 Це не єдині зміни шкіри протягом дня. Якщо ви поріжетесь або обпалите себе, пошкоджена шкіра заживе більш ніж удвічі швидше, якщо травма була зроблена протягом дня порівняно з таким же випадком вночі.
  Все це має сенс з еволюційної точки зору: більш ймовірно, що ми пошкодимо свою шкіру або зіткнемося з вірусом удень, коли ми перебуваємо у своєму середовищі, порівняно з серединою ночі.
 Ми також схильні скидати клітини шкіри на початку ночі, а це означає, що комахи, спіймані на шкірі, також видаляються. Хоча шанси заразитися через шкіру вищі саме вночі, та шкіра є настільки ефективним бар'єром, що зараження, особливо вірусами, зазвичай відбувається іншим шляхом. . .
 
Легені перебувають у більшому ризику вночі
. . . а легені забезпечують найпростіший шлях. Клітини імунної системи чекають там, щоб захистити нас, але вони також проявляють циркадний ритм, допомагаючи нам.
  Дослідження Кембриджського університету, опубліковане в 2016 році, піддало мишей впливу вірусу герпесу в різний час доби. Якщо вірус вводили на початку сну, він розмножувався в десять разів швидше, ніж через десять годин, коли миші були активними.
  Дослідження на людях, опубліковане в 2016 році дослідниками університету Бірмінгема, показало подібні відмінності у часі. Люди похилого віку були вакциновані проти вірусу грипу або вранці (9:00 — 11:00), або вдень (15:00 — 17:00).
  У тих, що були вакциновані вранці, дослідники виявили втричі вищу реакцію на антитіла, ніж у тих, що були вакциновані у другій половині дня, тож друга група залишилася менш захищеною.
  Це може мати наслідки для часу введення будь-якої майбутньої вакцини, розробленої для Covid-19 — легені, зрештою, є основним шляхом зараження коронавірусом.
  Суть полягає в тому, що дослідження неодноразово показують, що наша імунна система проявляється в денний час, коли ми активні і частіше стикаємося зі збудниками від інших людей. Однак вночі ми не так добре протидіємо інфекціям.
  У зв'язку з цим виникають важливі питання не тільки щодо вакцини у довгостроковій перспективі, а й щодо наших ключових медичних працівників і того, коли вони піддаються зараженню. Оскільки вони більш вразливі у нічний час, можливо, захисний одяг ще більш важливий під час нічної зміни?
 
Чому стрес може викликати яскраві сни
  Якщо вам довелося пережити незвично яскраві сни під час карантину, то ви не одні. Соціальні медіа переповнені описами “напружених”, “дивних” та “надзвичайно виразних” снів.
  За словами експертки зі сну Гарвардської медичної школи Дейрдре Барретт, люди переживають “більше снів, довші сни, більш яскраві та більш химерні сни” під час нервового напруження.
  Доктор Барретт, доцентка психології, отримала 2500 відповідей на опитування щодо снів під час пандемії.
  Деяким респондентам сниться, що у них є вірус, або що їхні батьки чи діти захворіли. Інші образи, такі як переслідування роями комах або загроза поглинання людей припливною хвилею, є ймовірними метафорами хвороби, говорить вона.
  Неважко припустити, що такі сни є результатом тривоги, яку ми відчуваємо вдень, і яка перетікає у наші ночі, — і справді, це пов'язано між собою.
  “Всі піддаються страху та тривозі з приводу коронавірусу, і ця тривога може підживлювати наші сни”, — каже незалежний експерт зі сну, доктор Ніл Стенлі.
 Але стрес може не просто впливати на зміст нашого сну: часті прокидання та перевертання під час сну через проблеми, пов'язані з пандемією, також можуть викликати такі сни. “Ви повинні прокинутися під час сну або через дві хвилини після його закінчення, щоб запам'ятати сон”, — говорить доктор Стенлі. “Чим частіше ви будете прокидатися, тим більше снів запам'ятаєте”.
  Те, що ми довго залишаємося в ліжку під час карантину також може підживити наші кошмари. Сон складається з різних циклів, і більшість наших снів відбувається під час фази швидкого сну. Такі цикли подовжуються в міру продовження ночі, тому у тих, хто зараз не їздить на роботу та може спати довше, буде більше можливостей бачити сни.
 
Погана якість сну впливає на силу вакцини
  Тож ЧОМУ імунна система не працює на повну силу увесь час? Необхідно досягти рівноваги між захистом від бактерій та вірусів і шкодою для нас від нашої власної імунної відповіді.
   Гіперактивна імунна система може призвести до аутоімунних порушень, коли організм не може визначити різницю між своїми нормальними клітинами та чужими клітинами, що вторглися.
   Регулярний цикл сну/неспання та біологічний годинник можуть допомогти підтримувати цей баланс, змінюючи агресивність імунної системи до того часу, коли вона, швидше за все, буде корисною. Це допомагає знизити шанси на перенапруження імунної системи та завдання шкоди собі.
  Встановлено, що порушення сну та циркадного ритму у працівників, які працюють позмінно, чи інших груп, у яких спостерігається скорочений сон, пов'язане з поганим психічним та фізичним здоров'ям — і це також пов’язано з імунною системою.
  Дослідження за участю мишей виявили, що імунна відповідь була набагато менш агресивною під час сну; і, що важливо, у мишей з порушеним біологічним годинником, імунна відповідь була поганою завжди, незалежно від того часу, коли миші стикалися з вірусом.
    Подібні результати повторилися і у людей. У дослідженні з університету в Чикаго в 2002 році було вивчено дві групи людей, які отримали імунітет проти вірусу грипу, дотримуючись двох різних графіків сну. У групи, якій було дозволено спати лише чотири години на ніч, після ін’єкції було виявлено менше половини рівня захисних антитіл до вірусу грипу, ніж у групи, яка спала звичайні 7,5 - 8,5 годин на ніч після ін’єкції.
  Так само в 2012 році дослідники з Пітсбурзького університету вивчали відповідь антитіл на вакцинацію проти гепатиту А. Люди, які спали менше шести годин на ніч, ризикували виявитися незахищеними від вакцинації порівняно з тими, хто спав більше семи годин.
 
Основні працівники потребують захисту вночі
  То чому ж скорочений і порушений сон знижує нашу здатність протистояти інфекції? Частина відповіді, здається, полягає в тому, що у людей, які мають депривацію сну та порушення циркадного ритму, виділяється більше гормонів стресу — кортизолу та адреналіну.
  Стрес трохи схожий на першу передачу двигуна автомобіля: вона забезпечує швидке прискорення, яке може бути дуже корисним в короткостроковій перспективі. Але якщо тримати двигун на першій передачі безперервно, то він зламається.
  Стрес готує нас до реакції “бийся або тікай”, при якій тіло готове до енергійних дій. Це передбачає відволікання його енергії від таких функцій, як імунітет.
  Одним із наслідків позбавлення сну є пригнічена імунна система, і його результати можуть бути руйнівними.
   Порушення сну не тільки збільшує наші шанси на зараження, але також може призвести до пробудження неактивних вірусів, що ховаються в організмі, наприклад, герпес, і збільшує наші шанси на хронічне запалення. У свою чергу, постійне запалення пов’язане з тривалим ураженням серця, мозку та інших життєво важливих органів, що призводить до поганого загального самопочуття та зниженої імунної відповіді.
   Отже, що все це означає у сучасній критичній ситуації?
  • Наша перша лінія захисту — це шкіра, і тому вечірній душ або енергійне миття обличчя та рук для видалення вірусів зі шкіри перед сном, ймовірно, правильний спосіб, щоб знищити будь-які бактерії чи віруси, що ховаються, та не допустити їх потрапляння в організм.
  • Оскільки є докази того, що вакцинація є найбільш ефективною протягом першої половини дня, то коли ми врешті-решт отримаємо вакцину проти Covid-19, то можемо захотіти запланувати вакцинацію — особливо літніх людей та тих, у кого ослаблений імунітет — на ранок.
  • Ми більш вразливі до зараження вночі, тому ще важливіше, аби персонал нічних змін використовував захисний одяг. 
То які найкращі способи заснути глибоким сном?
   Ще ніколи не було нічого важливішого за якісний сон, оскільки порушений сон знижує ефективність нашої імунної системи.
Хороша новина полягає в тому, що 62% з нас спали таку саму кількість часу, якщо не довше, ніж до того, як почався карантин. Це результати дослідження Королівського коледжу в Лондоні.   Але все одно залишається 38 % людей, що відчувають порушення сну.
 
Ось кілька способів допомогти вам краще спати під час карантину.
  • Спочатку посидьте біля вікна. Наші тіла потребують яскравого природного світла, щоб синхронізувати його з природним циклом світла/темряви. А це призводить до кращого сну та міцного імунітету.
  • Через самоізоляцію багато з нас не отримують достатньо природного світла, оскільки штучне світло вдома не достатньо яскраве, щоб синхронізуватися зі спеціальними рецепторами в оці, які відіграють ключову роль у цьому процесі.
  • Якщо у вас немає змоги провести час надворі, підходьте якомога ближче до вікна, особливо вранці, принаймні на 30 хвилин.
  • Подумайте про прийом вітаміну D. Якщо ви не отримуєте багато природного світла, ваш організм також не зможе синтезувати вітамін D, який виробляється шкірою у відповідь на природне світло.
  • Вітамін D необхідний для збереження здорових кісток, зубів та м’язів, а також є деякі докази того, що дефіцит цього вітаміну асоціюється з більш високим ризиком порушень сну.
  • Ультрафіолетове (УФ) світло (зокрема УФ-В) з сонячного світла допомагає нам вносити вітамін D у шкіру, але віконне скло блокує більшість ультрафіолетового світла, тому сидіння біля вікна не допоможе виробленню вітаміну D. Якщо ви не можете вийти на вулицю, подумайте про прийом добавок з вітаміном D.
  • Виконуйте фізичні вправи на вулиці щодня. Саме тренування та вплив яскравого світла сприятимуть розслабленню та допоможуть регулювати біологічний годинник.
  • Не сидіть всю ніч, переглядаючи колекцію фільмів. Дотримуйтесь розпорядку дня, вставайте і лягайте спати в один і той самий час. Це допоможе вам добре заснути. А хороший сон не тільки допомагає вашій імунній відповіді, але також покращує здатність вирішення проблем, настрій, співпереживання та ваше почуття гумору!
  • Слідкуйте за кількістю алкоголю, який ви вживаєте. Були дані, що, хоча близько 6 % людей припинили вживати алкоголь, 21 % осіб  почали вживати більше алкоголю з моменту початку карантину. Занадто велика кількість алкоголю може порушити сон і знизити імунітет. Це пов'язано зі зниженою активністю імунних клітин у легенях, зменшеною кількістю та функцією В-лімфоцитів та Т-клітин, що допомагають нам боротися з інфекцією.
  • Телефонуйте батькам чи іншим родичам, які живуть одні. Раптова втрата регулярних соціальних контактів, особливо у людей похилого віку, може посилити стрес. Якщо у вас є рідні похилого віку, друзі чи сусіди, дзвоніть їм регулярно і обережно запитуйте їх, в який час вони лягли спати, в який час їли і чи провели час надворі — а також чи сидять вони біля вікна. Ці розмови допоможуть зменшити почуття ізоляції, хвилювання та стресу, а також нагадають людині, що потрібно підтримувати щоденний розпорядок.
  • Не читайте новин у ліжку. Навіть у звичайні часи смартфони біля ліжка можуть виявитися проблемою для сну. Залиште мобільний телефон в іншій кімнаті і використовуйте сон як час, щоб ізолювати себе від смутку пандемії.
  • Розділяйте роботу та вільний час. Оскільки так багато з нас працює вдома, то дуже важливо забезпечити собі час для відпочинку.
  Для багатьох вакуум, створений усіма скасованими зустрічами чи поїздками, всмоктує нескінченні віртуальні зустрічі. І ось ми застрягли, дивлячись на екран цілий день — навіть більше, ніж зазвичай. Тож тримайте рівновагу між віртуальними зустрічами, фактичною роботою та часом, коли ви робите те, що вам подобається: слухаєте музику, читаєте чи робите ще щось. Все це допоможе вам краще заснути.

Джерело Daily Mail

  Кожного сезону застуди та грипу, а особливо зараз під час спалаху нового коронавірусу, нам нагадують, що люди похилого віку, як правило, піддаються сильнішим ураженням вірусних інфекцій та інших захворювань. Це пов’язано здебільшого з тим, що з віком наша імунна система починає слабшати.

  Це поступове зниження імунітету, відоме як імуносенесценція, є однією з причин, чому літні люди піддаються підвищеному ризику проблем зі здоров’ям — від хронічних захворювань (наприклад, серцеві захворювання та рак) до небезпечних ускладнень (до прикладу, пневмонія) від таких хвороб, як COVID-19. Як стверджує Harvard Health Publishing, іммуносенесценція навіть спричиняє те, що захисні щеплення, наприклад, проти грипу, стають менш ефективними для людей старшого віку.

  І хоча вчені сходяться на думці, що частина цього процесу є природною і неминучою, дослідження показують, що люди похилого віку також можуть  багато чого зробити для збереження та зміцнення своєї імунної системи.

Наукові пояснення імуносенесценції

  Деякі з найбільш очевидних ознак старіння — фізичні. Коли ми старішаємо, то у нас розвиваються зморшки, оскільки наша шкіра втрачає свою еластичність, а також ми сивіємо, коли волосся втрачає пігмент. Деякі ознаки старіння — психічні: втрата пам’яті стає більш частою, а у деяких людей розвиваються дегенеративні захворювання головного мозку, такі як деменція.

  Доктор Джуліана Чен, дієтологиня та фахівчиня у сфері харчування Медичного Університету Маккварі (Австралія), вважає, що надзвичайна ситуація COVID-19 може обернутися благом, якщо говорити про наше харчування.  

  Наші життя докорінно змінилися, але наше здоров'я не повинно страждати від цього. Насправді, зважаючи на те, що ми значно обмежені нашими будинками, і не можемо харчуватися поза домом, то період ізоляції може бути ідеальним початком для покращення харчових звичок, говорить доктор Джуліана Чен з лікарні Маккварі.

  Їжте як середземноморці: здорове харчування — це ключ до хорошого психічного здоров'я. А результати досліджень показують, що харчування з високим вмістом овочів та риби може знизити ймовірність депресивних симптомів, вважає лікарка-дієтологиня Джуліана Чен.

  Ми всі знаємо, що правильне харчування є життєво важливим фактором для міцного здоров'я. Дослідження показали, що майже кожна п’ята смерть у всьому світі трапляється від поганого харчування (цей показник набагато вищий, ніж показники смертності від COVID).

  І, мабуть, ще важливіше в цей новий для нас час їсти здорову та корисну їжу, каже Чен.

   

  Персонал парамедичної служби та лікарі закликали людей боротися з коронавірусом так само, як вони б готувалися до операції —  залишаючись здоровими та у хорошій фізичній формі. Фітнес асоціюється з імунною системою, що нормально функціонує — тією, що збагачена антитілами, здатними забезпечити необхідний захист для боротьби з поширенням вірусу.

  Фахівці Центру периопераційної допомоги (ЦПОД) вважають, що здорове харчування, а також правильна кількість фізичних вправ — це перша лінія захисту від важких ускладнень вірусу. Такі заходи знижують ймовірність того, що вам знадобиться інтенсивна терапія, а також надають допомогу інфраструктурі охорони здоров’я. Адже так лікарям комфортніше приділяти увагу перш за все пацієнтам у критичному стані.

  З інформації, зібраної медичними працівниками та політичними експертами, ми дізналися, що вірус передається від однієї людини до іншої, тому нам рекомендується соціальне дистанціювання. У час пандемії найкращий спосіб залишатися у хорошій фізичній формі —  це уникати таких місць для тренувань, як тренажерні зали, та займатися спортом вдома чи на вулиці без значного скупчення людей. 

Важливість фізичної активності

  Коли люди намагаються побороти нудьгу під час карантину, то розбирають алкоголь з полиць магазинів. За деякими даними, кількість продажів алкогольних напоїв збільшилася на 55 відсотків станом на кінець березня.

  Стрибок продажів алкоголю насторожив медичних експертів та чиновників у всьому світі, адже вони стурбовані тим, що посилене вживання алкоголю може зробити людей ще більш вразливими до респіраторних захворювань.

  Генеральний хірург США закликав дорослих, що перебувають у зоні ризику, утриматися від алкогольних напоїв. Невдовзі Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) також запропонувала людям припинити вживати алкоголь, оскільки він може збільшити ризик виникнення ускладнень від COVID-19.

  “Споживання алкоголю пов'язане з цілим рядом інфекційних та неінфекційних захворювань та психічних розладів, що можуть зробити людину більш вразливою до COVID-19. Зокрема, алкоголь ставить під загрозу імунну систему організму та збільшує ризик несприятливих наслідків для здоров'я”, — заявили представники ВООЗ.

  Хоча поки дані про зв'язок алкоголю з COVID-19 обмежені, минулі дані свідчать про те, що споживання алкоголю може погіршити результати інших респіраторних захворювань, пошкодивши легені та шлунок, а також клітини, що відповідають за імунну функцію.

Корисні способи зміцнення імунної системи та боротьби з хворобами

  Як можна покращити свою імунну систему? В цілому ваша імунна система виконує важливу роботу — захищає вас від мікроорганізмів, що викликають захворювання. Але іноді не все вдається: збудник успішно вторгається в організм і викликає хворобу. Чи можливо втрутитися в цей процес і зміцнити вашу імунну систему? Можливо, покращити свій раціон харчування? Чи приймати певні вітаміни або рослинні препарати? Чи змінити спосіб життя в надії створити майже ідеальну імунну відповідь?

Що ви можете зробити для зміцнення імунної системи?

  Так, ідея покращити свій імунітет може здатися привабливою, але є кілька причин, чому цього складно досягти. Імунна система  — це складно організована схема, а не єдине ціле. Для того, щоб добре функціонувати, їй потрібен баланс і гармонія. Дослідники поки не знають багато чого про особливості та взаємопов'язаність імунної відповіді. Адже наразі не існує жодних науково доведених прямих зв’язків між способом життя та посиленою імунною функцією.

  Але це не означає, що вплив способу життя на імунну систему не інтригує і його не слід вивчати. Науковці досліджують вплив харчування, фізичних вправ, віку, психологічних стресів та інших факторів на імунну відповідь як у тварин, так і у людей. Тим часом можна почати із загальних стратегій здорового способу життя — бо це хороший старт для зміцнення імунної системи. 

  Регулярні фізичні вправи можуть знизити ризик виникнення гострої дихальної недостатності — основної причини смерті у пацієнтів із вірусом COVID-19. Про це повідомляє дослідник фізичної активності Чжен Ян. Він закликає людей займатися фізичними вправами, адже висновки його досліджень також пропонують потенціюючий підхід до лікування.

  Доповідь Чжен Яна з Медичного факультету Університету Вірджинії ім. Роберта М. Берна показала, що результати медичних досліджень “активно підтримують” ідею того, що фізичні вправи можуть запобігти або принаймні зменшити ступінь тяжкості ГРДС (Гострий респіраторний дистрес-синдром), що вражає від 3% до 17% усіх пацієнтів із COVID-19. Це означає, що за оцінками федеральних центрів контролю та профілактики захворювань від 20% до 42% пацієнтів, госпіталізованих із COVID-19, мають розвинений ГРДС. Від 67% до 85% пацієнтів приймають до відділень інтенсивної терапії.

  Дослідження, проведені перед пандемією, свідчать про те, що приблизно 45% пацієнтів, у яких розвинулась важка форма ГРДС, помруть.

   “Все, що ви чуєте зараз щодо способів лікування — це або соціальне дистанціювання, або апарат штучної вентиляції легень. Так, наче все, що ми можемо зробити – це або уникати ризику зараження, або покладатися на апарат, аби вижити, якщо ми таки заразимося”, — сказав Ян. “Зворотна сторона історії полягає в тому, що приблизно 80% пацієнтів із підтвердженим COVID-19 мають легкі симптоми і дихальна підтримка їм не потрібна. Виникає запитання: “Чому?”. Наші висновки про ендогенний антиоксидантний фермент містять важливі підказки і спонукали нас розробити нову терапію проти ГРДС, спричиненого COVID-19.”

Потужний антиоксидант

   До групи з високим ризиком розвитку важкого перебігу хвороби COVID-19 центром контролю захворювань зараховано людей з важким ожирінням, визначеним як ІМТ не менше 40 кг/м2, та діабетом.

   Тематичне дослідження в Китаї показало, що від початку спалаху до 11 лютого 2020 року рівень смертності серед пацієнтів із COVID-19, які страждали діабетом, становив 7,3% порівняно з 0,9% у пацієнтів без коморбідних станів.

   Гарольд Бейс, доктор медичних наук, головний науковий співробітник медичної асоціації з питань ожиріння, медичний директор та президент Луїсвільського дослідного центру метаболізму та атеросклерозу, повідомив Healio Primary Care, що у пацієнтів із ожирінням та діабетом часто погіршується імунна функція. А це призводить до підвищеного ризику розвитку інфекції COVID-19 та поганих наслідків після зараження. Отже, лікарі первинної медичної допомоги повинні надавати пацієнтам практичну інформацію про запобігання інфекції та безпечні методи під час пандемії COVID-19.

   Вільям Янсі, доктор медичних наук, директор центру Харчування та Фітнесу в Дюкському університеті розповів Healio Primary Care, що пацієнти з цукровим діабетом та ожирінням повинні вживати типових заходів для запобігання зараження COVID-19. До цих заходів належить часте миття рук та соціальне дистанціювання, а також достатня кількість сну, фізична активність та здорове харчування, що допомагає контролювати стан пацієнтів та покращувати імунітет.

  “Профілактика COVID є ще більш важливою для людей з ожирінням або діабетом, оскільки ризик важких захворювань для них вищий”, — сказав Янсі.

   Один із головних пріоритетів, обговорених у проєкті тринадцятої загальної програми ВООЗ  на 2019–2023 роки — це необхідність діяти з акцентом на доказовій політиці та нових стратегіях забезпечення здорового старіння. Проєкт програми ВООЗ складений для підготовки “Десятиліття здорового старіння 2020-2030”. Однак це вимагало часу та зусиль, і лише завдяки інтенсивній міжнародній пропаганді "здорове старіння" було включено до програми ВООЗ із заявою, що "Забезпечення здорового старіння є нагальною проблемою для всіх країн", і головна мета охорони здоров'я — “жити не просто довгим, а й здоровим життям”. “Очікувана тривалість здорового життя” — це основний інструмент для досягнення успіху у сфері охорони здоров'я.

   Такі цілі та заходи повинні підтримуватися та цитуватися також на національному та місцевому рівнях.

   ВООЗ підкреслює важливість ролі первинної медичної допомоги та внеску медичних працівників у збереження здоров'я людей похилого віку протягом більш тривалого часу, та наголошує на важливості інтеграції послуг при різноманітних умовах. 

   Людям дуже цікаво дізнатися, що вони можуть зробити, щоб жити довше і залишатися здоровими протягом подальших років життя.

   Будь-яка модель оцінки та управління повинна враховувати всі фактори нездорового старіння: харчування, пізнання, фізичне навантаження, гормони, запалення, афективність, екологію, соціальні/поведінкові фактори та економіку. Зниження соціально-економічного статусу пов'язане з погіршенням стану здоров'я та раптовою втратою достатку.

Copyright © Age Free 2021 All rights reserved